Це побачення

файно є! для киян нелогічний маршрут: повернути з набережної не ліворуч, одразу через Володимирський узвіз, а хтозна кудов через Андріївський)) Але для кіношників - цей відзнятий маршрут однозначно більше інтригує)) інакше кіно було б удвічі коротшим і не таким гостросюжетним. дякую за 6 хвилин

На одному диханні! Освідчення в любові до Києва. Неймовірний!

Дуже милий кінець 😭

ну і швидкість! Київ прекрасний і улюблений маршрут. Чудова робота <3 Дякую <3

Як було класно проїхатися вечірніми вулицями прямо з ліжка! Іноді в голові з'являлося питання "Може трошки повільніше?". Атмосферно, романтично, затишно, зрозуміло, на часі. Дякую!

Дуже приємний маршрут, і чарівний світанок, кінцівка в серденько. Лаконічно, гарно і динамічно.

Голосую! Теж люблю Київ.

ну і швидкість! Київ прекрасний і улюблений маршрут. Чудова робота <3 Дякую <3

Перший раз в житті пишу відгук до фільму, як і перший раз в житті купую перегляд. Настільки ця коротенька стрічка впливова та вражаюча. Мені дуже нравиться такий стиль. Коментатор нижче відписав що це українська адаптація французької стрічки "Це побачення" 70х р, але мені нагадало непопулярну напівдокументалку "Белградьский Привид". Дуже насичена картинка. Кажуть що кіно то завжди на суб'єктивний розсуд. Кожен бачить що хоче побачити. Мене кольорова коррекція, навколишня погода, ранкова атмосфера та пустота вулиць підбурює до осягання ментального положення середнього українця у воєнний час. У сюжеті я побачив майже теж саме. Сюжет показує воєнний час не від особи країни а від особи людини. Машина, що летить столичним асфальтом не зважаючи на правила показує наше сприйняття реальності. Правила сьогодні стали суворіші, санкції більш впливові, але заради великого, в даному випадку любові, ми готові йти вабанк і ризикувати. І кінцівка показує, що ми ризикуємо не лиш для себе, а для когось, для кого цей вчинок є не менш, а бодай, більш значимим. Дякую що піднімаєте проблему ЛГБТ відносин. Люди завжди на часі. Дякую пані Парфан за картину і дуже насичені 6хв. По всім фронтам 11\10. Тільки звук трішки підкачує на мій суб'єктивний. Я підозрюю що гул двигуна, який іноді звучить "невпопад", скоріш має відношення до сприймання картини, має викликати почуття страху, паніки, тощо. Якщо так то претензій нема, але все-ж він якись "ватний"))) Я обожнюю більш детальні звуки двигунів в фільмах, так що якщо ви такий як я, то напевно тут шукати чогось надприродьного не вартує))) Це просто, така собі, суб'єктивна заміточка до звукофілів)) В цілому стрічка 11\10!!! Ще раз дякую пані Парфан та всім хто має відношення за найкращі 6хв за останні пів року напевно))))

Якщо вийти на вулицю і запитати у першого ліпшого фільм про вуличні перегони, більшість скаже - "Форсаж". Дехто може згадати Бондіану, яка десятиліттями показує дорогі авто, що гасають містом. Та одним із першопрохідців подібних сцен є Клод Лелюш, котрий у 1976 році випустив "It Was a Date". Він сказав героїні фільму, що буде за 10 хвилин, сів у свій Мерседес 450SEL 6.9 і за 8 хвилин промчав вранішнім Парижем, ризикуючи життям своїм та перехожих. У 2023 році Takflix Original випускає омаж на роботу Лелюша "Це побачення" від Nadia Parfan. Її героїня так само пролітає Києвом з нижнього міста у верхнє на світанку. Не знаю, чи стане ця стрічка вірусною, як сталося з картиною Клода, проте спеціальну відзнаку журі Берлінського кінофестивалю вона отримала. Адже "Це побачення" підіймає важливе питання, час якого давно настав, а от український соціум до його вирішення досі не дозрів.